Новини Житомира, Бердичіва, Коростеня, Новоград-Волинського та Малина || Новости Житомира, Бердичева, Коростеня, Новоград-Волынского и Малина

Неписана історія Звягеля в Другій світовій: схема, в якій Сталін прогадав (частина 1)


Радіо Свобода

Novograd.City запускає серію публікацій місцевого краєзнавця Івана Тригуба про Звягель у Другій світовій війні. Ми покажемо ті страшні часи в деталях, розповімо про те, чого не пишуть у книжках з історії. Хтозна, можливо, війна 1939-1945 років могла б мати інший сюжет. Усі події розгортатимуться в хронологічній послідовності. Кожна частина — важливий етап, який пояснить, чому війна прийшла саме в наше місто і яким був Звягель у воєнні роки.

1-го вересня виповнюється 80 років від початку Другої світової. До її розв’язання доклали руку всі, хто так чи інакше впливав на світову політику. Найбільшу роль у цьому злочинному дійстві зіграли Німеччина й СРСР. Саме вони 23 серпня 1939 року підписали секретний договір про напад на Польщу, й 1-го вересня німці вчинили агресію на цю країну. СРСР всіляко підтримував і заохочував агресора.

Сталін, руками Гітлера, розв'язав світову бійню

Гітлер сподівався, що окупація Польщі мине для нього безкарно, як це вже було з Австрією і Чехословаччиною. Але із Польщею так не виходило. Вона заздалегідь уклала договір про взаємодопомогу з Англією і Францією, згідно з яким напад на будь-кого з них розцінювався як напад на всіх, й всі три оголошували війну нападникові.

Сталін знав про цей договір, але не зупинив, не стримав Гітлера від нападу. Причину такої стриманості він пояснив на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) 19 серпня 1939 року – напередодні укладення пакту СРСР і Німеччини:

В интересах СССР… чтобы война разразилась между рейхом и капиталистическим англо-французским блоком. Нужно сделать все, чтобы эта война длилась как можно дольше в целях изнурения двух сторон. Именно по этой причине мы должны согласиться на заключение пакта, предложенного Германией, и работать над тем, чтобы эта война, объявленная однажды, продолжалась максимальное количество времени

В розмові з Георгієм Димитровим Сталін деталізував свої задуми. За його розрахунками, зіткнувши ці найсильніші світові сили, СРСР забезпечить собі вигідну позицію стояти осторонь воєнних дій, не беручи в них участі, але водночас буде "маневрувати, підштовхуючи одну сторону проти іншої, щоб краще побилися".

 Аргументи і факти

Сталін не міг не усвідомлювати, що Англія – це не одні Британські острови, а чверть Землі, десятки колоній і домініонів Британської імперії, десятки мільйонів солдатів; серйозний потенціал був і в Франції. Та і Німеччина не воювала б одна, а в союзі з Японією та Італією.

Тому конфлікт, що затіяв Сталін, насправді був не поєдинком двох суперників біля Руру, а світовою бійнею, і він, підштовхуючи та провокуючи Гітлера до нападу, був підпалювачем Другої світової війни. Вона йому потрібна була, щоб у міжусобній боротьбі всіх знесилити до останку, а на завершення продиктувати, нав’язати світові свої більшовицькі порядки, встановити над ним своє панування. Кремль абсолютно не хвилювало, якою страшною ціною обійдеться людству його забаганка.

З моменту захоплення влади в Росії вожді комунізму не мали ніяких інших планів, окрім владицтва над світом і розповсюдження своєї кривавої диктатури на всі континенти. Вони чітко і правильно розуміли, що без світового панування їхня влада не може довго існувати. Ніщо, крім світового панування, їх не могло врятувати. А світового панування вони мали досягнути лише внаслідок нової світової війни. Заради цього вони допомогли Гітлеру захопити владу. Заради цього вони руками Гітлера розв’язали Другу світову війну

Згідно з договором два агресори мали напасти на Польщу водночас. Та виявилось, що війну розпочав Гітлер один. Тому 5 вересня Ріббентроп натякнув Москві, що вона зволікає із нападом. Сталін викручувався, що СРСР до війни ще не готовий.

Насправді, затримка сталася зовсім з інших мотивів: Сталін чекав, щоб швидше війну проти Гітлера почали Англія й Франція, й він надовго застряг у Польщі, й тоді можна буде з ним легше торгуватися.

Але Англія й Франція у наступ на Німеччину не поспішали, а війська Гітлера доходили уже до Львова. У Берліні здогадувалися про розрахунки Сталіна, й стали його лякати, що в Західній Україні владу збирається взяти ОУН. Це змусило Сталіна поспішити.

Пакт з фашистами, яких Москва роками поливала брудом, збив з пантелику громадськість СРСР. Тут війни чекали тільки з Німеччиною. Тепер Кремлю доводилося переводити стрілки на зовсім іншу країну. 14 вересня раптом радянські ЗМІ розвернули антипольську кампанію. Газета "Правда" стала чомусь доводити, що уряд Польщі гнобить західних українців і білорусів.

Гноблення таке дійсно було, але десятиліттями в Москві про нього мовчали, а тут несподівано запалали любов’ю до "своїх західних братів". Така "турбота" для Польщі не віщувала нічого доброго. 17 вересня Молотов оголосив Польщі війну. СРСР вдарив у спину країні, що воює. Там не чекали такого нападу, й поляків швидко розбили. Польський уряд звелів своїм військам не чинити опору московським дивізіям, тому втрати серед них були символічними.

 espreso.tv

Москва по-своєму "віддячила" польським військовим. Їхніх полонених офіцерів вона перестріляла, а солдатів кинула в концтабори Сибіру і Колими.

Населенню СРСР повідомили, що в Польщі Радянський Союз не воює, а "визволяє братів українців та білорусів від польських панів". Московські історики й досі напад на Польщу не називають війною.

Війна почалася…

Насправді ж 17 вересня 1939 року СРСР активно включився в війну, і для народу вона не припинялася аж до 2 вересня 1945 року. Початок війни для радянських людей стався не з 22 червня 1941 року, як це прагне запевнити Москва, а саме із цього дня: 17 вересня 1939 року. Й вона була така ж загарбницька й несправедлива, як і війна фашистської Німеччини. Як і фашисти, більшовики вели завоювання, щоб поневолювати, а не визволяти народи. Це скоро відчули Західні Україна і Білорусь.

Слідом за Польщею Москва вчинила агресію проти Фінляндії. Фіни героїчно захищалися, й СРСР не вдалось поневолити цю країну. В 1940 році Радянський Союз окупував Естонію, Латвію і Литву, відняв у Румунії Молдову з Північною Буковиною та Бессарабією. Всюди на загарбаних землях Москва насаджувала жорстокий комуністичний режим.

 delfi.lv

Та більшовикам, як і фашистам, загарбань здалось замало. Між ними росла ворожнеча. Вони вже не могли поділити Балкан та інші, ще не захоплені, землі в Європі, не бажали ними поступатися одне одному. Кожен став готувати ніж у спину своєму вчорашньому союзникові. Першим удару завдав Гітлер, на два тижні випередивши удар у власну спину. 22 червня 1941 року німці напали на СРСР. Воєнні дії переметнулися із Західної Європи у Східну. Пожежа, яку Сталін потай розпалив у Західній Європі, охопила його володіння. За злочинну політику комуністичної влади розплачуватись довелось її безправним підданим.

 

Джерело: novograd.city