Новини Житомира, Бердичіва, Коростеня, Новоград-Волинського та Малина || Новости Житомира, Бердичева, Коростеня, Новоград-Волынского и Малина

Неписана історія Звягеля в Другій світовій: комедія під назвою “вибори” (частина 7)


germanpostalhistory.com


ІСТОРІЯ

Саме у дні, коли розпалювалася світова війна і здійснювалася агресія проти Польщі, Москва, щоб відволікти увагу людей від воєнних злигоднів, затіяла чергову виборчу кампанію у ради до місцевих (сільських, районних, міських, обласних) органів влади. Власне, вони лише нагадували вибори, а насправді були призначенням партійних чиновників, що відбувалося під личиною виборів.

В районі і в місті цю виборчу кампанію започаткувала телеграма Житомирського обкому ВКП(б) райкомам ВКП(б) від 29 вересня 1939 року. Її змістом була копія рішення ЦК ВКП(б) про способи опанування комуністами владних посад через так звані вибори, адже ради – це органи влади ВКП(б) над народом, а влада – найголовніше для комуністів, бо саме через неї вони і панують в суспільстві.

Телеграма ця була надсекретним документом, а тому за жодних обставин не могла стати відомою народу. Її забороняли у будь-який спосіб оприлюднювати, а після того як ознайомиться секретар райкому, її належало негайно повернути в партійний обком.

Вона і справді містила велику таємницю. За Конституцією 1936 року право висувати кандидатів у депутати мали лише організації. А всі організації в СРСР були під контролем ВКП(б). Самовисуватися забороняли, бо тоді б у кандидати потрапили особи, непідконтрольні ВКП(б) або навіть ворожі комуністам.

Але виборцями були безпартійні, народ. За Конституцією формально вони могли висувати свого депутата. Але тоді більшість у радах була б за ними, а значить, і політику в країні визначали б вони, а не комуністи, й позбавили б комуністів права панувати в країні. А цього ніяк не можна було допустити.

 dzvin.media

Тому ЦК ВКП(б) наказував комуністам на вибори йти не окремо від безпартійних, а в одних списках (в блоці) з ними. Від комуністів і безпартійних мав бути один-єдиний депутат. Тільки один, щоб не було за кого, крім нього, голосувати.

Завдання комуністів полягало в тому, щоб цим єдиним для безпартійних і комуністів кандидатом був комуніст або їхній прибічник. Тому кандидатів у депутати має визначати не народ, не абсолютна більшість суспільства, а партійний міськком, що представляв відсоток чи два виборців. І виборами мала керувати не величезна більшість безпартійних виборців, а один або два відсотки – комуністи.

Комуністи мали народ переконати, ніби це кандидат не комуністів, а «блоку комуністів і безпартійних». Це мало створювати ілюзію, ніби це кандидат від всього народу. Для переконливості брехні комуністи мусили добитися, щоб у виборах взяли участь всі 100 % виборців. Обком ВКП(б) дав і рознарядку скільки й кого обрати в ради.

10 жовтня перший секретар обкому Сиром’ятников затвердив і Новоград-Волинську виборчу комісію. Депутатами в обласну раду обком призначив секретаря міськкому Большакова і комуніста з Черниці Кротенка. Бюро міськкому ВКП(б) призначило 185 кандидатів у депутати міськради. 99 із них були комуністами і 16 комсомольцями. Складніше було з сільрадами: у селах комуністів було як кіт наплакав. Тому в 424 депутати вписали всього 78 комуністів і 74 комсомольці. Більше не знайшли.

Щоб уявити неправду й шахрайство комуністичної виборчої системи, досить співставити кількість членів компартії і безпартійних та їхню долю у радах міста й села. Станом на вересень 1939 року в селах району було 22082, в місті 13121, а разом 35203 виборці. З них комуністами й кандидатами в члени ВКП(б) в липні 1939 року було 648 осіб, або 1,8 % виборців, ще 3014 ходило у комсомолі. Це 8,6 % виборців. Разом комуністів і комсомольців серед виборців було 10, 4 %. Решта 89,6 становили безпартійні. Відповідно до своєї долі серед виборців комуністи мали посідати 2, комсомольці 8, а безпартійні 90 % депутатських місць. У міській раді серед 185 депутатів комуністів мало бути 4, комсомольців 16 і безпартійних 165. Й керувати радою мав безпартійний, бо він представляв величезну більшість.

 tyzhden.ua

Але в обкомі й міськкомі так підібрали склад депутатського корпусу, що комуністів тут виявилося аж 99 замість 4, а безпартійних всього 38, хоч мало бути 165. Комуністи позбавили права керувати країною величезну більшість суспільства. В обласну раду потрапили одні комуністи.

Радянське виборче право не дозволяло виборцям впливати на вибори. У виборчому бюлетені стояло тільки одне прізвище, підібране комуністами, тож вибирати не було серед кого. Не було й графи для дописування когось іншого. Голосування зводилося до механічного вкидання бюлетеня в урну.

Щоб змусити людей брати участь у цій комедії, яку назвали "виборами", їх піддавали небаченому психологічному тиску. На виборців напускали цілу ораву агітаторів, що мали змусити людину погодитися на запис у бюлетень кандидата від комуністів. Забороняли критикувати його негативні сторони. Обирали кота у мішку, якого ніколи не бачили. Виборець мусив з’явитися на виборчу дільницю і вкинути в урну бюлетень. За його явкою слідкувала виборча комісія, й навпроти прізвища кожного, хто прийшов на вибори, ставилась галочка. До немічних несли урну додому і змушували голосувати. Неявка на вибори чи відмова голосувати розцінювалась як ворожа акція, а як з ворогами влада чинила, виборці ще не забули страшного 1937-го року. Тому на вибори мчали наввипередки, аби їх не запідозрили у ворожості. До того ж у дні виборів на дільницю привозили ласощі, яких місяцями не бачили.Так досягалася "поголовная участь" населення у виборах комуністів до рад.

Вибори відбулися 24 грудня 1939 року. На цю дату в районі лишилося 29805 виборців. З них голосували 29408.

Вимушені прийти на виборчу дільницю й позбавлені права самі обирати депутата, виборці свій протест висловлювали шляхом викреслювання із бюлетеня кандидата, нав’язаного комуністами. Та у місті з 10148 виборців 115 викреслили пропонованих депутатів, ще 40 не вкинули бюлетенів до урн. Під час виборів до облради 27 викреслили прізвище Большакова і 11 Кротенка, ще 20 бюлетенів з прізвищем Большакова не вкинули до урн.

Викреслювали комуністів із бюлетенів і по селах. По 27 сільрадах викреслили або не вкинули в урни 187 бюлетенів. З них 176 викреслили і 11 не вкинули. Найбільше викреслень і викидів було в Стриєві (13 бюлетенів), Барбарівці (16), Чижівці (14), Немильні (15), Тальках (12), Орепах (9).

Були й відкриті відмови брати участь у виборах. Так, Віталій Гаврилов з дружиною у Слободі-Чернецькій відкрито заявили, що голосувати не будуть; відмовився від участі у виборах Маркевич зі Смолки. А колгоспник Дмитро Філончук, розкуркулений в 1931 році, одержавши бюлетень, демонстративно перед комісією порвав його і кинув під ноги. У Тальках 76-річна Явдоха Бортнік заявила, що голосувати не буде, бо "ви мені їсти не даєте".

 

Джерело: novograd.city